Тендерні майданчики. Світова практика

Якщо ви добре орієнтуєтесь в українських майданчиках публічних закупівель, напевне, у вас
виникало бажання взяти участь у тендерах США, Євросоюзу чи країн-сусідів. Тим більше, що у
2015-му році Україна приєдналась до угоди про публічні закупівлі Світової організації торгівлі
(СОТ). Ми знаємо, що першим неприємним фактором, що змусив вас призупинитись, став мовний
бар’єр. Другим – одвічне «нас там ніхто не чекає». У цій статті ми вирішили зібрати практичну
інформацію для тих, хто тільки починає знайомитись зі світовою тендерною політикою.

TED і SIMAP Вам в поміч

На жаль, на сьогодні не існує єдиного агрегатора по світовим електронним торгам, але є
декілька платформ, що об’єднують більшість прогресивних країн. На території
Європейського Союзу є два основні портали, котрі допоможуть вам розібратись в
головних структурних та організаційних моментах електронних торгів: TED і SIMAP. 

Перша являє собою інформаційну мережу по тендерах в країнах ЄС, плюс, сервісний модуль
для попередження про нові тендери в тих категоріях, що вас цікавлять. SIMAP – це своєрідна
карта національних тендерних ресурсів країн-членів ЄС. Тут, також, знаходиться загальний словник
світової термінології по електронній комерції та багато інших корисних бонусів.

У 2016-му ЄС провів реформу у сфері публічних закупівель. Ціль змін у європейському
законодавстві полягає в спрощенні системи участі в торгах, підтримці малого бізнесу, усуненні
дискримінаційних факторів (це, в першу чергу, стосується учасників з тих країн, що не входять до
складу Євросоюзу). Перелік документів достатньо простий: підтвердження ліквідності (виписка по
банківському рахунку і документи, що підтверджують чи не знаходиться компанія на стадії
банкрутства і не має заборгованостей) і підтвердження існування вашої компанії. В деяких
випадках, після доведення доцільності регулятивними органами, організатор закупівлі може
запросити додаткову вузькопрофільну документацію. Окрім того, зібрані одного разу всі
документи для реєстрації на тому ж TED, дозволяють вам, після отримання довідки,
безперешкодно брати участь у всіх обраних торгах.

Декілька слів про незручності, зокрема, про сегментацію. Крім вищезгаданих ресурсів, кожна
країна Євросоюзу має свій унікальний портал публічних закупівель і на кожній локації слід
реєструватись на окремому офіційному сайті. Далі, майже всі країни ЄС (також Канада, США та
інші) мають свої локальні адміністративно-територіальні майданчики: для кожного округу, штату,
землі, дистрикту існує місцева онлайн-система закупівель. Подібне дроблення, на прикладі
Німеччини, застосовується і в основних держустановах. Так, Федеральне міністерство економіки та
енергетики надає можливість міністерству транспорту проводити свої профільні тендери та
конкурси, з можливістю фінансової консультації.

Що стосується держзакупівель в США – територія, на яку відвертим новачкам приходити не варто.
Тут необхідна хороша база: досконале знання законів держави, готовність пройти попередні
процедури, наприклад, стати на облік в реєстрі підрядників, котрі можуть брати участь у
держзакупівлях. Потужна конкуренція американських виробників не пропустить аматорів, тому
вам слід чітко розуміти, чи відповідає ваш товар стандартам якості країни, і чим він може
зацікавити потенційного замовника. Як і в інших країнах, американські консультанти проведуть вас
по «вузьким місцям» (а це, між іншим, близько 300 доларів за годину чи, від 250 – за консультацію
державного спеціаліста). Ну і, звісно, будьте готові до несподіваних логістичних умов
транспортування вантажу через Атлантику.

Проблемні місця

Існують країни, в котрих аукціони відбуваються в закритих колах «обраних», а іноземні конкуренти
їм не особливо цікаві. ОАЕ – одна з них. В Еміратах допуск до участі в тендерах мають тільки ті
особи, які отримали місцеву ліцензію на торгівлю – а це означає, що потенційний постачальник
або сам проходить складну процедуру реєстрації (плюс, процедуру пре-кваліфікації на
підприємстві, котрому ви хочете постачати товар чи надавати послуги), або знаходить підрядників
на території країни. Швейцарська практика теж специфічна – всю інформацію можна знайти на
тому ж SIMAP, виглядає все достатньо демократично і відкрито. Але підводні камені проступають у вигляді
доволі ускладненої процедури, безпідставно завищених вимог до учасників торгів. Практика показує,
що швейцарські тендери виграють, здебільшого, швейцарські компанії. І ще декілька слів, щодо улюбленої
європейської «банківської зони». Нещодавно Кіпр перейшов на електронну систему закупок
«e-procurement». Не дивлячись на те, що електронні торги регулюються європейським правом, де-факто,
вони залишились закритою системою. Навіть у випадку допуску після багаторівневої реєстрації,
приготуйтесь до того, що тендерна документація передається з рук в руки «потенційно зацікавленим
партнерам» і до вас черга може не дійти.

Більш детальну інформацію стосовно тендерних процедур в різних країнах світу, а також про
нюанси публічних закупівель в Україні ми писатимемо в наших наступних матеріалах.